Завдання й функції методичної роботи закладу дошкільної освіти "Сонечко" грунтуються на пріорітеті повноцінного проживання дитячого сьогодення.Це зумовлює вихователів до пошуку таких науково-педагогічних засад організіції освітнього процесу , які забезпечували б особистісний розвиток дошкільників та формували у них цілісну картину світу.
У закладі зосереджено необхідні матеріали та педагогічні посібники відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти, програми розвитку дитини дошкільного віку “ Українське дошкілля ”.
В наявності дитяча та методична література, законодавчі та нормативні документи. Зібрані матеріали з досвіду роботи вихователів (зразка перспективних планів роботи, конспекти занять, сценарії ранків, портфоліо тощо), методичні розробки та рекомендації.
Вихователі КЗО "Керносівський ЗДО “Сонечко” працюють за еколого-природничим напрямом роботи. "Екологічне виховання як складова частина формування цілісної і гармонійно розвиненої особистості дошкільника" - пріоритетна тема роботи в закладі освіти.
Колектив ЗДО працює над створенням сприятливої екології дитинства загалом і природного середовища зокрема як основи життя і чинника розвитку малят. Сприятлива екологія дитинства передбачає організацію належного природного довкілля – багатого та різноманітного світу невичерпної краси.
Педагоги в своїй роботі використовують такі основні методи і прийоми: експеримент; безпосередній контакт з природою; праця у природі; пошуково-дослідницька робота; дидактичні ігри; ігри-медитації; ігри-подорожі; показ картин, ілюстрацій, фотографії; бесіди; словесно-логічні завдання; пояснення; порівняння; активізація знань і досвіду дітей; спостереження за об’єктами живої і неживої природи; використання художнього слова.
Організовуючи життєдіяльність дошкільнят у сім’ї та у ЗДО, ми запроваджуємо експериментування, дослідництво, надаємо дитині можливість та право самостійно приймати рішення, доводити, відстоювати власну точку зору.
«Людина стала людиною тоді, коли вона вперше почула шелест листя, дзюркотіння веселого струмочка, дзвін срібних дзвіночків у бездонному літньому небі, завивання хуртовини за вікном, лагідний плюскіт хвиль і урочисту тишу ночі, — почула і завмерла, слухає сотні і тисячі років чудову музику життя». В.О. Сухомлинський
Дошкільний вік — найважливіший етап у становленні екологічного світогляду людини, що передбачає створення передумов гуманної взаємодії з природним довкіллям. Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою є засобом створення у їхній свідомості реалістичних знань про навколишній світ, заснований на чуттєвому досвіді. Ці знання необхідні для формування матеріалістичного розуміння світу. Відомості про природу мають непересічне значення у формуванні зачатків екологічної культури.
Загальними підходами у формуванні особистості через сферу життєдіяльності «Природа» є: екологічне спрямування, виховання різнобічної і гармонійної особистості, орієнтованої на відтворення екологічної культури суспільства, комплексний підхід, що передбачає розвиток чуттєвої сфери, засвоєння певного кола знань та оволодіння практичними вміннями.
Провідною формою діяльності дітей дошкільного віку є гра. Тому в заняттях використовуються різні ігри, в тому числі й екологічного змісту. В грі дитина природнім образом засвоює різні складні уявлення (узагальнені, динамічні) про явища природи та закономірності.
В екологічному вихованні дітей треба віддавати перевагу багаторазовому спостереженню за об'єктами природи, експериментально-пошуковій діяльності, обміркуванню побаченого, відображенню своїх відчуттів у різних видах
діяльності, моделюванню явищ природи тощо. Враховуючи зміст, мету і завдання екологічного виховання, поряд із традиційними спостереженнями вихователь може організувати й провести мовні логічні завдання. Мовні логічні завдання — це розповіді-загадки про природу, відповіді на які дитина може дати лише в тому випадку, коли чітко усвідомить зв'язки і закономірності в природі.
Використання логічних мовних завдань ставить дитину в ситуацію, коли вона змушена використовувати різні прийоми розумової діяльності (порівняння, аналіз). Це активізує самостійність, уміння добирати шляхи розв'язування завдань, робити висновки, узагальнення тощо.
Проблемні запитання — одна з найпоширеніших і найдоступніших для дітей форм, що спонукає малюка до пізнання. Вони розвивають у дітей продуктивне мислення через розв'язання завдань, поставлених проблем і дають новий пізнавальний результат. Розв'язуючи завдання, дошкільнята закріплюють знання про правила природокористування.
Організація екологічної освіти в закладі дошкільної освіти
Сучасний підхід до екологічної освіти
Основний зміст екологічної освіти дошкільників полягає у формуванні мотиваційних основ екологічної свідомості дитини. Екологічні знання мають стати засобами, які використовуються для практичної діяльності та відповідно її мотивують.
Головними завданнями екологічної освіти дошкільників є:
- розвиток естетичного відчуття світу природи;
- суб'єктивізація відносин зі світом природи;
- засвоєння дітьми елементів екологічної культури (історія, державність, народна медицина рідного краю тощо);
- формування постійної потреби зміцнювати власне здоров'я;
- засвоєння дітьми перлин народної мудрості про дбайливе ставлення до довкілля;
- виховання справжньої любові до природи, бажання піклуватися про рослини і тварин, негативного ставлення до їх знищення;
- стимулювання допитливості та зацікавленості у пізнанні природи;
- формування навичок культурної поведінки у довкіллі.
Екологічна освіта — це ще й екологія особистості, свідомості, душі, культури. Екологічна культура дітей дошкільного віку є основою знань про морально-етичні норми і правила, що робить її основним регулятором поведінки.
Основними завданнями в роботі з дітьми є виховання у них:
- розуміння самоцінності природи (природа може існувати без людини, а людина без природного середовища — не може);
- усвідомлення себе як частини природи;
- розуміння того, що у природі все взаємопов'язане;
- емоційно-позитивного ставлення до навколишнього світу;
- розуміння неповторної краси природи в усі пори року;
- активної життєвої позиції, любові та бережливого ставлення до природи і всього живого в ній;
- усвідомлення того, що стан здоров'я людини залежить від якості
довкілля;
- усвідомлення необхідності знати правила поведінки у природі і дотримуватися їх.
Існує чимало форм роботи з дітьми, що допомагають прищепити їм любов до природи. Ефективними є такі:
- спостереження за природою під час прогулянок до лісу, парку, скверу, річки, озера, ставка, джерела;
- залучення дітей до посильної праці в природі та природоохоронної діяльності, до участі в народних іграх, відгадуванні загадок, до перевірки народного прогностика;
- в дослідницька діяльність;
- виготовлення виробів із природних матеріалів, композицій із рослин;
- читання та обговорення казок, художніх творів про природу;
- відвідування художніх музеїв, виставок, книжкових магазинів, ботанічних садів, зоопарків.
Завдання екологічного виховання дошкільників
Першою ланкою у системі суспільного екологічного виховання в Україні є дошкільна освіта. Вимоги до рівня екологічної освіти дітей визначено Базовим компонентом дошкільної освіти України.
Вони передбачають:
• ознайомлення — - з флорою і фауною рідного краю, різноманітністю форм життя, їх ознаками, потребами та засобами пристосування до середовища;
- явищами і об'єктами природи, взаємозв'язками між ними та людиною, її діяльністю;
• формування — - пізнавального інтересу, емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля;
- екоцентричної системи цінностей.
Розуміння дитиною старшого дошкільного віку таких загальнолюдських цінностей у взаємовідносинах людини і природи, як краса, добро, здоров'я, опанування практичними уміннями догляду за живими істотами сприятиме усвідомленню себе відповідальним і взаємозалежним суб'єктом природного довкілля і соціального середовища, визнанню самоцінності природи тощо.
З метою формування екоцентричної системи цінностей у дітей, педагоги мають роз'яснювати їм значення діяльності людей у довкіллі, формувати розуміння того, що піклуватися про довкілля можна в різних умовах — у місті і у селі, у парку і у лісі, на присадибній ділянці і на території дошкільного закладу (на городі чи квітнику), і в куточку природи групового приміщення.
Навчити помічати незвичне у звичайному, радісно сприймати красу природи, спонукати дошкільників до пізнання навколишнього світу — завдання закладу дошкільної освіти. Необхідно прищеплювати дітям звичку аналізувати та оцінювати свої вчинки та вчинки інших не лише за теперішніми результатами, а й з огляду на їх можливі наслідки, які можуть проявитися у майбутньому.
Складові природничого розвивального середовища
