Комунальний заклад освіти "Керносівський заклад дошкільної освіти "Сонечко" Перещепинської міської ради Дніпропетровської області"
Куточок природи
Куточок природи як елемент природничого розвивального середовища
Створюючи у дошкільному навчальному закладі належне розвивальне середовище, спрямоване, зокрема, й на формування природничої компетентності дітей, педагоги мають приділити серйозну увагу оформленню як території дошкільного закладу, так і його приміщень. Ознайомлення дітей із природою у дошкільному закладі потребує постійного безпосереднього спілкування з нею, тому важливими є куточки природи. Вони обов'язкові для кожної вікової групи навіть за наявності у дошкільному закладі зимового саду чи кімнати природи.
Куточок природи слід облаштовувати у світлій частині кімнати. А його об'єкти можна розмістити як традиційно — на столах чи шафах, так і нестандартно — на пеньках, металевих підставках тощо. Розміщуючи мешканців у куточку природи, треба насамперед подбати про те, щоб були враховані їхні біологічні особливості й потреби. Так, одні кімнатні рослини, скажімо герань, мають потребу у великій кількості сонячного світла. Отже, їх варто поставити на найосвітленіше місце. Інші, скажімо узамбарська фіалка, погано переносять прямі сонячні промені, їхнє місце — подалі від сонця. Утримуючи жаб чи ящірок, слід враховувати біологічні особливості плазунів та земноводних. Скажімо тераріум, де живе ящірка, варто ставити на місце, що добре прогрівається сонцем, а тераріум з жабою має перебувати неодмінно у тіні. Разом з тим куточок природи має радувати око, прикрашати інтер'єр.
Зрештою, об'єкти у куточку природи необхідно розміщувати так, щоб діти могли вільно підходити до них, спостерігати та доглядати за ними.
Вимоги до підбору мешканців куточка природи
відповідність вимогам програми
невибагливість до їжі та догляду
безпечність
привабливість
поширеність
типовість для тієї чи тієї систематичної чи екологічної групи
Вимоги до відбору об'єктів для куточка природи
Об'єкти для куточка природи слід ретельно відбирати. Насамперед треба враховувати їх безпечність, відповідність вимогам програми та можливість їх розміщення у конкретному приміщенні. Не можна утримувати, скажімо, отруйні рослини чи тварини, рослини з колючками або такі, що можуть викликати алергічні реакції у дітей. Догляд за мешканцями куточка природи за
характером праці має бути доступним для дітей відповідного дошкільного віку. Варто добирати привабливі зовні об'єкти, які зможуть привернути і утримувати не дуже стійку увагу дошкільника. Але при цьому необхідно враховувати можливість нормальної життєдіяльності, росту та розвитку тварин і рослин в умовах приміщення дошкільного закладу. Для куточка природи добирають типових представників певної групи рослин чи тварин, але вони не мають відноситися до рідкісних видів, зокрема тих, що занесені до Червоної книги. У куточок природи необхідно періодично вносити зміни, зокрема сезонні.
Кімнатні рослини
Кімнатні рослини — постійні і обов'язкові об'єкти куточка природи. Адже залежно від місця зростання у природі кімнатні рослини потребують різного догляду, зокрема різного ґрунту, поливки, ступеня освітленості тощо, тому вони є цінним дидактичним матеріалом. Поповнюючи куточок природи, потрібно привернути увагу всіх дітей до нової рослини, назвати її, розглянути разом з дітьми, розповісти, де ця рослина росте у природі, як за нею доглядати, разом з дітьми визначити їй місце у куточку природи.
У молодшій групі у куточку природи доцільно розмістити 3 — 4 кімнатні рослини, хоча в інтер'єрі групової кімнати квітів може бути значно більше. Тут розміщують рослини, що мають чітко виражені основні частини (стебло, листя) і яскраво, рясно та довго квітнуть. Малюків залучають до догляду за рослинами. Вони виконують доручення дорослого, зокрема: поливають рослини, обтирають їхнє листя вологою ганчірочкою.
Отже, підбираючи кімнатні рослини для молодшої групи, необхідно пам'ятати про певні вимоги. У куточку природи слід утримувати рослини, які мають:
- привабливий вигляд — гарно і рясно квітнуть;
- велике, цупке листя, щоб малюкам було зручно витирати з нього пил;
- типову будову — стебло, листя, квіти.
З огляду на ці вимоги пропонуємо для наповнення куточка природи у молодшій групі такі рослини:
- красивоквітучі —
- бальзамін;
- герань зональна;
- декоративнолистяні —
- фікус звичайний невеликого розміру;
- аспідістра.
Доцільно мати у куточку природи одну з рослин у двох екземплярах для того, щоб діти могли вчитися знаходити однакові рослини.
У куточку природи середньої групи зазвичай має бути 5 — 6 рослин. Вимоги до підбору рослин куточка природи середньої групи дещо змінюються і доповнюються. Адже діти опановують складніші прийоми порівняння, вчаться знаходити подібне і відмінне в рослинах, узагальнювати об'єкти за тими чи тими ознаками. Поглиблюються знання дітей: вони чіткіше розрізняють особливості рослин, ознайомлюються з умовами, необхідними для їхнього життя, опановують нові прийоми підтримки рослин у чистоті:
обливають з дрібносітчатої лійки або обприскують із пульверизаторів рослини із дрібним листям;
обтирають вологим пензликом або щіткою листя, що має зазубрини;
обтирають сухим пензликом опушене листя.
При цьому діти вчаться встановлювати спосіб догляду залежно від характеру листя: величини, кількості, особливостей поверхні, крихкості тощо. Отже, для куточка природи середньої групи слід добирати рослини, які мають:
листя з різню поверхнею, формою, величиною;
яскраво забарвлене листя;
добре виявлену потребу у світлі та воді.
Отже, до рослин, які залишаються з молодшої групи, можна додати колеус із групи декоративнолистяних і бегонію завждиквітучу або кленовидну із групи красивоквітучих рослин.
Основним змістом спостережень дітей старшого дошкільного віку стають ріст і розвиток рослин, зміни, що відбуваються з ними залежно від сезону. Діти мають знати, що рослини для свого росту потребують світла, вологи, тепла, ґрунтового харчування; різні рослини мають потребу у різній кількості світла та вологи. У дітей старшого дошкільного віку закріплюють уміння визначати спосіб
підтримання рослини у чистоті залежно від характеру листя і стебла.
Отже, основні вимоги до відбору рослин для куточка природи старшої групи дещо змінюються, зокрема слід утримувати рослини з різними:
- будовою — видозміненим стеблом чи листям;
- листям;
- потребами у світлі і воді;
- строками і періодами вегетації.
У старшій групі діти вже мають знати функції кожної частини рослини, зокрема: кореня, стебла, листя, квітів. А тому у куточку природи необхідно мати хоч би одну рослину з групи ампельних, скажімо, традесканцію або плющ, сеткреазію, аспарагус. З красивоквітучих рослин доцільно утримувати клівію, із цибулинних — амариліс. Радимо у старшій групі ознайомити дітей із рослинами-лікарями, зокрема алое чи каланхое.
Сезонні зміни у куточку природи
Сезонні зміни у куточку природи є обов'язковими. Вони дають змогу не лише збагачувати враження дітей, а й забезпечувати динаміку цих вражень — продовжувати спостереження, які були розпочаті у природних умовах. Восени з куточка природи виносять рослини, у яких закінчується період вегетації. Зокрема це амариліс та глоксинія. їх розміщують у холодному приміщенні до весни для забезпечення періоду спокою. Натомість заносять у куточок природи рослини із квітника. Це можуть бути айстри, чорнобривці, сальвії. Такі зміни в куточку природи дають змогу дітям продовжувати спостерігати за цими квітами на квітнику і у приміщенні,
порівнюючи результати спостережень. Узимку у куточку природи проводять вигонку рослин: висаджують цибулини тюльпанів, нарцисів і доглядають за ними аж до появи квітів. Також вирощують цибулю на перо та овес для підгодівлі птахів. Навесні куточок природи поповнюють тими рослинами, які було винесено восени чи взимку, а також ранньовесняними рослинами — ефемероїдами.
Висаджують підсніжник, пролісок, сон-траву, гусячу цибульку, первоцвіт. Після відцвітання цибулинки цих рослин висаджують у куточок лісу. Улітку куточок природи прикрашають квітковими композиціями, зробленими руками дітей і вихователів.
Мешканці куточка природи
У куточку природи можна утримувати як постійних, так і тимчасових мешканців. До постійних мешканців відносяться: акваріумні риби, степова черепаха, канарка, хвилястий папуга, хом'ячок, морська свинка.
Акваріум — складова куточка природи у кожній віковій групі. Варто використовувати акваріуми лише з прямокутними стінками, оскільки сферична форма дещо змінює зовнішній вигляд об'єктів, що погіршує сприйняття дітей під час спостережень.
Для молодшої групи варто підібрати риб з місцевих водойм. Це — карась, короп, краснопірка. Також можна утримувати й одну з екзотичних риб — золоту рибку. У середній групі зазвичай утримують різновиди золотої рибки, а саме: вуалехвоста, комету, телескопа, львиноголів-ку. Золота рибка і її різновиди холодноводні і не вибагливі. У старшій групі можна утримувати дрібніших рибок. Цікавими для дітей будуть живородні рибки — гупі і мечоносці.
Степова черепаха, морська свинка чи хом'ячок, хвилястий папуга чи канарка можуть жити у будь-якій групі. Звичайно, для їх утримання необхідно мати акватераріум чи тераріум, відповідну клітку.
Тимчасових мешканців, зокрема молюсків, комах, ящірок, жаб, тритонів, ліпше утримувати влітку на веранді, маючи для цього відповідне обладнання:
комах слід утримувати в інсектарії;
молюск і тритонів — в окремому акваріумі;
жаб і ящірок — у тераріумі.
Тимчасових мешканців можна утримувати не більше трьох днів, а потім їх відпускають у природне середовище. Це роблять разом з дітьми, переконуючи їх у тому, що на волі тваринам буде ліпше.
